вогонь
1ВОГОНЬ — муж., южн. говорят вместо огонь. Вогненный ·стар. огненный, огнестрельный, огневой. Вогненный бой, оружие. Вогник муж., тамб., вор. огневик, боляток, болячка, чирей, веред. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …
2вогонь — сущ., кол во синонимов: 1 • огонь (56) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …
3вогонь — (розм. ого/нь), гню/, ч. 1) тільки одн. Розжарені гази, що виділяються під час горіння й світяться сліпучим світлом; полум я. •• Мандрі/вни/й (блука/ючий) вого/нь блідо синє світіння, що виникає під час згоряння болотного газу – метану. Анто/нів… …
4вогонь — [вого/н ] воугн у/, ор. гне/м, м. (ў) воугн і/ …
5вогонь — I полум я, полуміння, жевриво, пломінь II ▶ див. вогнище, пристрасть I …
6вогонь — 1 іменник чоловічого роду полум я; душевне піднесення перен. вогонь 2 іменник чоловічого роду вогнище; світло від освітлювальних приладів вогонь 3 іменник чоловічого роду про жар тіла розм. вогонь 4 іменник чоловічого роду …
7оген — вогонь …
8Рай - ад - небо - пекло — Хоч навіть у Святому Письмі немає однозначности у визначенні стану людської душі по смерті, можна все таки на основі Святого Письма визначити такі загальні варіянти: 1. шеол (гр. άδης) (Іс. 14:9) загальний стан мертвих (на загал невтішний) (Лк.… …
Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
9топитися — I то/питься, недок. 1) Мати в собі розпалений вогонь (про піч, грубку, плиту і т. ін.). 2) безос., перев. з дієсл. варитися. Мати розпалений вогонь у печі, плиті для приготування їжі. 3) Взагалі мати розпалений вогонь (про піч, грубку і т. ін., а …
10Ротару, София Михайловна — София Ротару Основная информация …
